Про гостроту проблеми домашнього насильства для України, зокрема Попаснянського району, свідчить як державна статистика, так і дані громадських організацій. За даними Попаснянського відділу поліції кількість осіб, що перебувають на превентивному обліку за вчинення домашнього насильства станом на 25.11.2019 складає 108 осіб, з яких 16 жінок. Протягом вказаного періоду до поліції надійшло 336 заяв, повідомлень про вчинені правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством, 3 з яких подані дітьми.

За 9 фактами було розпочато досудове розслідування, за 128 фактами стосовно винних осіб складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1732 КУпАП, 16 особам винесені термінові заборонні приписи.  

За даними ООН, кожна третя жінка у світі стикається із домашнім насильством, як правило фізичним чи сексуальним. 70% загиблих насильницькою смертю жінок були вбиті колишніми або нинішніми партнерами.

Нажаль, цьому ганебному явищу сприяють стереотипи та міфи, які існують вже не одне століття. Один із стереотипів – «жінки самі провокують насильство по відношенню до себе, тобто заслуговують його». Більшість жінок закриває очі на побиття та інші знущання, заспокоюють себе тим, що зберігають родину, батька для своїх дітей, тощо. Без сумніву, в ідеалі діти мають потребу у повній родині, в матері та батькові. Проте діти, які живуть в умовах насильства у сім’ї, самі можуть просити матір утекти від батька, або рятуватися від насильства. В результаті таким дітям завдаються тяжкі травми, які мають згубні наслідки для їх подальшого фізичного та психічного здоров’я.

Наведені вище дані не відображають всього масштабу домашнього насильства, тому що більшість фактів так і залишаються у родині «таємницею за сімома замками».

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» значно розширено коло осіб та визначено 16 категорій людей, щодо яких може чинитися таке насильство. Станом на сьогодні, це не лише дружина, дитина, чоловік, а й колишнє подружжя, люди, які мають спільну дитину чи живуть у громадянському шлюбі, наречені, вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка) тощо.

Якщо раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність, то з січня 2019 року на законодавчому рівні введено кримінальну відповідальність.

За кожен з видів насильства (психологічне, економічне, фізичне), які призвели до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, утрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, передбачена відповідальність за статтею 1261 Кримінального кодексу України.

Якщо узагальнити, покарання можуть бути такі: громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на термін до шести місяців, обмеження волі на термін до п’яти років або позбавлення волі на термін до двох років.

Щодо четвертої форми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - сексуального насильства, то вона за наявності підстав кваліфікується за іншими статтями Кримінального кодексу України, зокрема як злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Оскільки йдеться виключно про домашнє насильство, то постраждалою особою може бути лише хтось один із подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Крім того, законодавство передбачає можливість відокремити кривдника від жертви. Для існують терміновий заборонний припис і обмежувальний припис.

Терміновий заборонний припис виноситься працівниками Національної поліції як реакція на факт домашнього насильства терміново, діє до 10 діб. Припис може містити такі заходи: зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Також, постраждала особа має право звернутись до суду з заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника, діє від 1 до 6 місяців. Припис може містити такі заходи: заборона перебувати в місці спільного проживання, навіть якщо це помешкання кривдника; обмеження спілкування із постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, проживає, працює, навчається, лікується чи з інших причин; заборона листування, телефонних переговорів, інших контактів через засоби зв’язку чи електронні комунікації.

Особи, які вчинили домашнє насильство, перебувають на превентивному обліку Попаснянського відділу поліції. Дільничні офіцери поліції систематично відвідують «кривдників» за місцем мешкання, з метою вивчення способу їх життя та відносин, які складаються у родині, та, насамперед, виявлення та попередження нових фактів вчинення домашнього насильства.

Сектор превенції Попаснянського ВП

ГУНП в Луганській області