Всесвітньою організацією охорони здоров´я з 21 по 26 квітня 2020 року проводиться Європейський тиждень імунізації.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, будь-які переривання рутинної планової імунізації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Це буде додатковим навантаженням на системи охорони здоров´я у країнах, які вже й так перевантажені через пандемію COVID-19.

Епідемічна ситуація щодо захворюваності вакцинокерованими інфекціями залишається стабільною, але при недостатньому охопленні населення щепленнями можливе виникнення епідемічних ускладнень. Національне законодавство не змінює процеси рутинної вакцинації. Згідно із новими змінами у національному календарі щеплень, під час карантинних заходів не заборонено профілактичні вакцинації. Карантин не скасовує рутинної вакцинації. У пріоритеті є первинні вакцинальні комплекси. Зокрема, це вакцинація від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця, особливо серед дітей першого року життя.

Світова практика охорони здоров’я показала, що найбільш ефективним профілактичним засобом, який дає змогу контролювати інфекційну захворюваність  є вакцинація, альтернативи якій на сьогодні немає. Вакцинація дозволяє не тільки попередити розвиток інфекційних захворювань, зменшити їх тяжкість і кількість ускладнень, мінімізувати ризик летального перебігу хвороби, але і має соціально – економічне значення. Завдяки щепленням виключається виникнення та розвиток епідемій, забезпечується здоров’я суспільства в цілому. Кожна країна розробляє свої національні схеми імунізації населення відповідно до існуючої епідемічної ситуації. В Україні Календар профілактичних щеплень майже не відрізняється від тих, які застосовуються в таких розвинутих країнах як Німеччина, Франція, Фінляндія, Бельгія, Австрія, Данія та ін. Згідно Календарю в нашій країні сьогодні проводяться щеплення проти 10 керованих інфекцій – туберкульозу, поліомієліту, правцю, дифтерії, кашлюку, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гепатиту В, гемофільної інфекції.

В довакцинальному періоді хворіло на дифтерію до 80 тис. дітей щорічно, летальність від цієї інфекції становила майже 50%, тобто помирала кожна друга людина. Починаючи з 1960 року, в результаті впровадження обов’язкової планової вакцинопрофілактики, вдалось знизити захворюваність у 370 разів, що викликало заспокоєння відносно цієї небезпечної інфекції. Більш того, наприкінці 80 –х років розпочалась масивна антивакцинальна пропаганда, наслідком якої охоплення щепленнями досягло критичної відмітки – 50% і нижче. В результаті захворюваність на дифтерію почала зростати, територію України охопила епідемія, за період 1991 – 1997 рр. захворіло близько 20 тис. осіб, померло понад 700 осіб, з них 80% були не щеплені або щеплені з порушенням схеми вакцинації. Епідемію вдалося ліквідувати тільки завдяки масовій імунізації, якою було охоплено 98% населення. Але в умовах «добровільної інформованої згоди», яку дають батьки, а також розповсюдженість ідей, щодо непотрібності вакцинацій, почались масові відмови від профілактичних щеплень. І як наслідок цього ця дуже небезпечна інфекція знову підняла голову. Протягом 2013-2017 років випадків дифтерії в області не було. А уже у 2018-2019 роках зареєстровано 4 випадки захворювання на дифтерію. Хворі виявлені в місті Рубіжному – 3 випадки та Кремінському районі – 1 випадок.

Кір – інфекція, яка до 60 –х років минулого сторіччя була однією з найбільш поширених у Європі. Впродовж життя кожна людина хворіла на кір, показник захворюваності дорівнював показнику народжуваності. В нашій країні щорічно хворіло до 2 млн. осіб, помирало від кору до 400 тис. дітей. Із впровадженням вакцинації у 1968 р., ревакцинації у 1986р. відбулося різке зниження захворюваності на кір. Але у зв´язку з масовим відмовленням від щеплень ситуація змінилася на гірше. У 2014-2017 роках в області захворюваність на кір не реєструвалась. У 2019 році в області зареєстровано 142 випадки захворювання на кір. Випадки захворювання на кір реєструвались: м. Рубіжне, м. Северодонецьк, м.Лисичанськ, Біловодському, Кремінському, Попаснянському, Сватівському та Старобільському районах. Реєструвались також летальні випадки.

Підняла голову і така небезпечна дитяча інфекція як поліомієліт, одним з індикаторних показників якого є показник реєстрації гострих в´ялих паралічів (ГВП). У 2018 році випадки ГВП реєструвались по всіх регіонах країни. Протягом 2019 року в Україні було виявлено 38 «гарячих» випадків ГВП. Всі ці випадки були класифіковані як «гарячі» через те, що діти отримали менше 3-х доз поліомієлітної вакцини.

Тому Всесвітня Організація Охорони Здоров´я вважає, що Україна стоїть на порозі епідеміі дифтерії, кору, поліомієліту.

Необгрунтована критика вакцинації в пресі була викликана прагненням до роздування сенсацій з окремих випадків післявакцинальних ускладнень. Побічні ефекти властиві всім лікарським препаратам, в тому числі і вакцинам. Реакція організму на введення вакцини це природне явище і гірше коли її взагалі немає. То ж, боятися незначних реакцій не варто, ризик отримати ускладнення від щеплення набагато нижчий, ніж ризик від наслідків інфекційної хвороби у нещеплених дітей. Таким чином, важливість і необхідність вакцинації проти інфекційних хвороб не викликає сумнівів, кожен з нас повинен розуміти та усвідомлювати, що альтернативи щепленню немає.

Завідувач Порпаснянським районним лабораторним відділенням, лікар-епідеміолог                           Людмила Коваленко