Рекомендації

для врахування при проведенні колективних переговорів  під час укладання нових або перегляду діючих колективних договорів

 

Колдоговірна кампанія 2017 року проходить в умовах поглиблення та загострення соціально-економічної, політичної кризи, продовження зростання вартості комунальних послуг та товарів першої необхідності, значного скорочення чисельності зайнятих працівників.

Характерним для колективно-договірної роботи стане зростання певних труднощів, пов'язаних з процедурою підготовки та узгодження проектів колективних договорів, угод.  З боку роботодавців робляться спроби внесення норм «замороження» рівня оплати праці або навіть змін щодо його зниження, припинення дії зобов'язань та виплат стимулюючого характеру, запровадження режиму скороченого робочого часу, масового скорочення працівників тощо.

Тому суттєво зростає значення колективного договору.

Тільки повний, змістовний колективний договір може стати надійною правовою основою для створення відповідних умов праці, в тому числі їх оплати в конкретній організації, на підприємстві. Тільки колективний договір може забезпечити стійкі відносини між трудовим колективом і роботодавцем, чітко визначити права і зобов'язання обох сторін.

 

Колективний договір - це форма правотворення, яку держава надає підприємствам, установам. організаціям для конкретизації діючого трудового законодавства з врахуванням їх особливостей і умов.

Завданням колективного договору є також питання регулювання трудових відносин, не врегульованих чинним законодавством.

Мета укладення колективного договору - соціальний захист прав найманих працівників, сприяння покращенню їх умов праці, завоювання соціально-економічних переваг і розширення їх прав.

Колективний договір – основний документ, що регулює трудові відносини та соціально-економічні інтереси роботодавця і найманих працівників. Укладення колективного договору передбачено ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 65 Господарського кодексу України, ст.ст. 11,12,13 Кодексу законів про працю, ст. 4,6,8 Закону України «Про соціальний діалог», ст.ст.10,19,20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 19 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», Конвенції МОП № 98 «Щодо застосування принципів права на організацію і укладання колективних договорів».

 

Слід враховувати, що узгоджені норми колективного договору не можуть бути нижчими за відповідні у Генеральній, галузевих та територіальній угодах.  

 

Загальні вимоги, які необхідно вирішити шляхом переговорів з укладання колективних договорів

 

 

 

У сфері трудових відносин та продуктивної зайнятості рекомендуємо до включення у колективні договори норм щодо:

- запровадження попереджувальних заходів для запобігання на підприємствах, незалежно від форми власності та господарювання, масових звільнень працюючих з ініціативи роботодавця:

- погодження питання скорочення більше 5% працівників протягом року з відповідним вищим органом профспілки;

- визначення умов оплати праці працівників у разі запровадження на підприємстві режиму неповної зайнятості;

- обмеження використання на підприємствах нетипових форм зайнятості, відповідно до ст.3 9, 50 Закону України «Про зайнятість населення» (аутстаффінгу, аутсорсінгу, лізінгу персоналу);

- передбачення умов та механізму захисту прав своїх працівників у разі передачі частини робіт стороннім організаціям;

- обґрунтованого застосування строкових договорів, сумісництва, прийому працівників на тимчасову роботу тощо.

 

У сфері оплати праці :

Враховувати Закон України «Про Державний бюджет України» та норми робочого часу.

 

Рекомендуємо для підприємств, установ, організацій шляхом домовленостей передбачати норми щодо:

 

- підвищення тарифних ставок (окладів) не менш ніж індекс інфляції ;

- встановлення і дотримання міжкваліфікаційних і міжпосадових співвідношень в оплаті праці відповідно до положень галузевих угод;

- встановлення переліку доплат і надбавок в розмірах не нижче передбачених законодавством, Генеральною, галузевими угодами;

- введення, заміни, перегляду норм праці, які проводити за погодженням з профспілковим комітетом і після попереднього інформування працівників не пізніше, ніж за один місяць до їх введення;

- визначення конкретних термінів виплати заробітної плати: не рідше 2 -х разів на місяць через проміжок часу , що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який виплачується заробітна плата. Розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника;

- вжиття невідкладних заходів у випадку утворення заборгованості із заробітної плати та зі сплати єдиного соціального внеску:

- складання погодженого з первинною профспілковою організацією графіку погашення заборгованості;

- розробки, спільно з профкомом, заходів для повного повернення боргів з виплати заробітної плати, страхових внесків до Пенсійного фонду України та єдиного соціального внеску;

- надання роботодавцем на вимогу виборних профспілкових органів інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації у разі затримки виплати заробітної плати;

- своєчасної видачі, за зверненням працівників, довідок про суму заборгованої заробітної плати.

У сфері охорони праці та здоров'я  слід приділити увагу питанням:

 - вжиття комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, промисловим аваріям і пожежам, забезпечення джерел та обсягів їх фінансування, не менше передбаченого законом, чинними галузевими та територіальними угодами, контроль профспілок за виконанням зазначених заходів;

- забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту, а також миючими та знезаражуючими речовинами;

- забезпечення проведення попередніх при прийомі на роботу і періодичних медичних оглядів у повній відповідності до вимог наказів Міністерства охорони здоров’я, психофізіологічної експертизи для робітників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою та потребуючих професійного відбору;

- проведення навчання з питань охорони праці уповноважених представників, членів виборних органів, громадських інспекторів праці профспілок зі збереженням заробітної плати (ст. 42 Закону України «Про охорону праці»);

- своєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці (не рідше 1 разу на 5 років), узгодження профкомом графіків її проведення та результатів атестації, контроль за наданням працівникам пільг і компенсацій за шкідливі (особливо шкідливі) та важкі умови праці за результатами атестації робочих місць, ознайомлення працівників з результатами атестації робочих місць та доручення наказів про результати атестації до трудових книжок;

- запровадження лише у виключних випадках режиму праці з неповним робочим днем для працівників, яким встановлено право, за результатами атестації робочих місць за умовами праці, на державну пільгову пенсію, додаткову відпустку та ін.;

- участі представників первинних профспілкових організацій у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, аналізу причин виробничого травматизму і професійної захворюваності, виявлення прихованих нещасних випадків, не допущення випадків безпідставного звинувачення самих потерпілих.

 

У сфері соціального захисту, соціальних прав і гарантій працівників.

Рекомендувати включати до колективних договорів положення щодо:

- надання додаткових, порівняно із законодавством, трудових і соціально-побутових пільг для працівників (додаткові оплачувані відпустки, пільги за вислугу років, вихідну допомогу, виплату у зв'язку з виходом на пенсію, компенсації (на придбання ліків, твердого палива, оплату комунальних платежів) для ветеранів праці, інвалідів, сімей з дітьми-інвалідами) тощо;

- надання додаткових пільг та компенсацій працівникам, які приймають або приймали участь в АТО, та членам їх родин; (Слід врахувати, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.)

- надання допомоги ветеранам праці, війни, військової служби, інвалідам, малозабезпеченим працівникам, сім’ям з дітьми, пенсіонерам;

- відрахування коштів на рахунки виборних органів первинних профспілкових організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу (не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці);

- забезпечення гендерної рівності працівників відповідно до Закону України від 08.09.2005 № 2866-ІV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;

- забезпечення роботодавцями повного виконання обов’язку щодо офіційного документального оформлення фактичних трудових відносин з працівниками та виплати їм заробітної плати, збереження та передачі до архівних установ документів особового складу.

Обов’язково слід передбачити порядок контролю за виконанням умов колективного договору.