Прес-центр20 лютого 2020, 15:02

«Зима, що нас змінила…» – під такою назвою відбувся кінопоказ документальної стрічки про жахливі події на Майдані узимку 2013 – 2014 років

Сьогодні вся Україна відзначає шості роковини з часу масових розстрілів мирних мітингувальників 18-20 лютого під час Революції Гідності 2013-2014 років, а біль революціонерів, які пройшли крізь вогонь барикад й досі не вщухає і час не лікує душу і не повертає втрачене…

«Зима, що нас змінила…» – під такою назвою відбувся кінопоказ документальної стрічки про жахливі й неймовірні події 2013 – 2014 років 20 лютого у малій актовій залі Попаснянського районного будинку культури.  До участі у показі долучилися посадовці Попаснянської райдержадміністрації та Попаснянської міської ради, педагоги Попаснянських навчально-освітніх закладів та військовослужбовці, що боронять спокій нашого району вже шостий рік поспіль.

Розпочався захід хвилиною мовчання та виступом сотника самооборони майдану, а зараз офіцера батальйону імені Генерала Кульчицького Володимира Пастушка. Він не лише поділився своїми спогадами про ті буремні події, але й виконав дві авторські патріотичні пісні, які лунала шість років тому на Майдані.

Потім всі разом  занурилися у відеоспогади зимових подій 2014 року.

Короткометражний фільм «Зима, що нас змінила»: «Небесна Сотня» – це документальний фільм авторства творчого майданного об'єднання «Babylon'13» і телеканалу «1+1». Його присвячено найстрашнішій ночі Майдану в облозі і героїчній самопожертві звичайних людей. Це – нереальна історія бою звичайних українців за свою Батьківщину. У фільмі очевидці подій проживають ті дні страшні ще раз, розповідаючи, що відчували, про що думали і як тримали себе в руках, коли бачили закривавлених побратимів. Це унікальні відеомиті життя Майдану, відзняті професійними кінематографістами, які в найстрашніші дні також опинились у гущі подій.

Перегляд залишив по собі нелегкі думки про події тієї зими. Кожен з учасників заходу подумки перенісся на шість років назад, хто на Київський Майдан, а хто до мирної Попасної. Дехто на барикади в Жовтневий палац чи в будівлю КМДА. В когось і досі в очах стояв палаючий Будинок Профспілок, а хтось вкотре дякував Господу, що ті події позаду, а пам'ять про Героїв – вічна.