Лютий 2022 – го, який повністю виправдав свою назву. Природний страх і розгубленість з першими російськими снарядами змінились болем – від того, що на твої очах руйнується твій дім, твоє місто, зрештою твоє життя. Біль від непоправних втрат, окупація, евакуація, намагання вижити і жити. Боротись з ворогом.

Головний фронт цієї сучасної війни росії проти України – це наші воїни Сил оборони. Цілодобово вони стоять кордоном на шляху поширення путінської зарази, яке несе і собою руйнацію, смерть і поневолення. На жаль всі 1000 днів позначені непоправними втратами серед наших захисників, рятувальників, працівників критичної інфраструктури, медиків, волонтерів, цивільного, так званого "мирного" населення, хоча миру на українській землі немає вже довгий час.

Тисяча днів боротьби – це час тяжких втрат, але й символ незламності українського народу. Кожен, хто загинув за незалежність, назавжди залишиться у наших серцях і стане частиною історії, яка наближає Україну до перемоги.

Сьогодні російсько – українська війна поступово переміщується туди, звідкіля прийшла, - ЗСУ ведуть військову операцію на Курщині, а далекобійна зброя знищує ворожі склади на території країни – агресора. У лютому 2022 – го таке неможливо було уявити. Щоб це стало можливим, Україна подолала важкий шлях, який обов’язково закінчиться нашою Перемогою.

Тримаймо стрій!

Віримо, що ми обов’язково переможемо.

Слава Україні!