Сьогодні міжнародна спільнота вшановує жертв нацистського геноциду ромського народу під час Другої світової війни.

У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року понад 3000 ромських жінок, чоловіків і дітей було знищено в газових камерах Аушвіц-Біркенау.

Геноцид ромського населення і до сьогодні залишається однією з найменш вивчених сторінок Другої світової.

Точна кількість загиблих під час Голокосту ромів невідома. Перші масові вбивства ромів почалися уже восени 1941 року. Вважається, що перед Другої світовою в Європі їх проживало до мільйона. Під час війни від рук гітлерівців та їхніх союзників загинули 220 тисяч. На тимчасово окупованій нацистами частині Радянського Союзу було знищено близько 30 тисяч. Переважна більшість – в Україні (за приблизними оцінками загинуло близько 24 тисяч ромів).

Знищення націй і руйнування їх ідентичностей було метою нацистського і сталінського режиму тоді, і рашистського – сьогодні.

Трагічні сторінки минулого повторюються сьогодні в нашій державі. Російська армія, порушуючи норми міжнародного законодавства та закони людяності, цинічно вбиває представників всіх національностей, лише тому, що вони живуть в Україні й борються за свою землю і свободу.

Від початку повномасштабної війни роми на рівні з усіма громадянами України протистоять російському агресору, займаються волонтерською та гуманітарною діяльністю.

Ромська національна спільнота є невід’ємною частиною українського народу, а трагічні сторінки її історії є частиною нашої спільної національної пам’яті.

Сьогодні, у Міжнародний день голокосту ромів, ми схиляємо голови перед пам’яттю невинних жертв і гуртуємось заради перемоги над ворогом, який вже у 21 столітті продовжує поширювати ідеологію людиноненависництва.

Пам'ятаємо!